Анотація
З огляду на тривалу експлуатацію та виснаженість більшості українських родовищ, пошук ефективних методів відновлення їхньої продуктивності є пріоритетним завданням для енергетичної галузі України. Робота присвячена оптимізації процесу освоєння свердловин із аномально низьким пластовим тиском після інтенсифікації припливу методом гідравлічного розриву пласта. Метою дослідження було впровадження технології успішного вилучення рідини розриву, що дозволить значно розширити критерії підбору свердловин та успішно виконувати операції гідравлічного розриву на завершальній стадії розробки покладів газу. Проведено порівняльний техніко-економічний теоретичний аналіз трьох альтернативних технологій механізованого освоєння (електровідцентровий насос на гнучкій трубі, на кабелі та на збірних трубах) для вибору оптимального методу, враховуючи поточний стан газовидобувної галузі України. Дослідження базувалося на інженерних розрахунках, вузловому аналізі та аналізі гідростатичного дисбалансу на прикладі типової глибокої свердловини з пониженим пластовим тиском (4 150 метрів, 6,0 МПа). Розрахунок гідростатичного дисбалансу для умовної свердловини показав критичну надлишкову репресію на пласт, що унеможливлює освоєння без примусового механічного відкачування. Гідростатичний тиск стовпа рідини значно перевищує пластовий, що призводить до зворотного заштовхування рідини (fluid fallback) та в подальшому до пошкодження тріщини через кольматацію. При порівняльному аналізі вищезгаданих технологій, на основі теоретичних даних, встановлено, що технологія спуску насоса на кабелі («Rigless») є технічно непридатною для глибин понад 3 000 метрів, а технологія спуску насоса на гнучкій трубі є економічно недоцільною в умовах, коли верстат капітального ремонту вже змонтований на гирлі. Встановлення електровідцентрового насоса на збірних насосно-компресорних трубах є прагматичним та економічно обґрунтованим рішенням. Розраховано параметри необхідної компоновки та змодельовано повний цикл від етапу проведення гідравлічного розриву до запуску свердловини в роботу. Запропоновано прагматичний підхід, що дозволяє вилучити технологічну рідину розриву без репресії на пласт, використовуючи наявні ресурси з мінімальними додатковими витратами, що є критичним для рентабельності робіт по стимуляції виснажених покладів