Нафтовидобувні підприємства в Україні переважно використовують традиційні балансирні приводи, які впродовж багатьох років експлуатації підтвердили свою надійність. Нові схеми приводів, з точки зору ефективності, потребують проведення порівняльної оцінки їх характеристик з балансирними приводами. З метою порівняльного аналізу та розрахунку кінематичних параметрів кривошипно-шківного приводу, який експлуатувався в Нафтогазовидобувному управлінні «Охтирканафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з 1993 по 2021 рр., у роботі наведено розробку його математичної моделі. Для цього використано геометричні залежності, які дозволили розрахувати довжину канату, який виступає гнучкою ланкою, і відповідно, переміщення штангової підвіски. Диференціюючи графік переміщення отримано відповідні кінематичні характеристики – швидкості та пришвидшення, які виступають складовою для розрахунку моменту сил опору, зведених до кривошипа виконавчого механізму. Коефіцієнти середньоквадратичного відхилення, розраховані для традиційних балансирних верстатів-гойдалок та кривошипно-шківного приводу, дозволили провести порівняльну оцінку якості їх зрівноваження. Порівняння їх характеристик проведено за навантаженням виконавчого механізму типовою статичною динамограмою, оскільки прийнята швидкість обертання кривошипа верстатів-гойдалок є меншою за 8 об/хв. Визначено, що середньоквадратичне відхилення крутного моменту кривошипно-шківного приводу склало 9,47 кН×м, що на 33,6 % менше, ніж у традиційного балансирного приводу. За допомогою розробленої математичної моделі, у якій використано метод векторного контуру, отримано систему лінійних рівнянь для визначення залежності кута повороту j₂ нижньої траверси, до якої кріпиться канат, та кута повороту j₃ рухомого шківа від кута j₁ повороту кривошипа. Встановлено, що рухомий шків змінює свій напрямок руху двічі за один оберт кривошипа виконавчого механізму, що може бути причиною пришвидшеного зносу привідного канату