Нарощування видобутку природних вуглеводнів вимагає збільшення обсягу пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ, тобто проведення таких робіт у районах, які раніше вважались малоперспективними. Окрім цього, необхідно приділяти увагу і колекторам у карбонатних відкладах, де спостерігаються тріщинуваті зони, які можуть бути пастками нафти і газу. Зважаючи на це, карбонатна товща олігоцену Кросненської зони Складчастих Карпат є одним із цікавих об’єктів для пошуку, розвідки та розробки покладів вуглеводнів. З метою оцінки якості порід-колекторів, які складені тріщинуватими вапняками, необхідно більш детально проводити дослідження їх фільтраційно-ємнісних властивостей. У статті представлено результати дослідження олігоценових вапняків Лютнянської площі, що знаходиться у межах Кросненської зони. Для дослідження порід-колекторів, які складені тріщинуватими вапняками, застосовано комплексний підхід, що включав літолого-стратиграфічний, петрографічний і геохімічний аналізи, а також дослідження тріщинуватості і структурних особливостей порід. Результати досліджень вказують на високу тріщинуватість і сприятливий мінеральний склад вапняків, що свідчить про добрі фільтраційноємнісні характеристики та підтверджує їх належність до резервуарів для вуглеводнів промислового значення. В результаті вивчення та аналізу виготовлених із вапняків олігоценових відкладів шліфів, в них виявлено діагенетичні зміни, які впливають на пористість і проникність, що дозволяє оцінити надійність природного резервуару для накопичення та збереження покладів вуглеводнів. Практична цінність отриманих результатів полягає у використанні їх для планування та якісного проведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ, що може підвищити ефективність розробки нафтових і газових родовищ у карбонатних відкладах