Подано причини низькодебітності газових свердловин на виснажених газових покладах, до яких відносяться низька природна проникність продуктивних пластів і забруднення привибійної зони твердою фазою і рідиною. Наведено методи інтенсифікації припливу газу до вибою свердловин, серед яких для низькопроникних пластів і у разі погіршення стану привибійної зони на увагу заслуговує гідравлічний розрив пласта (ГРП). Охарактеризовано звичайний і потужний ГРП, технологію їх проведення, сферу застосування, використовувані матеріали, хімічні речовини і технологічну ефективність. Під час проведення ГРП у свердловинах на глибинах понад 600 м, до яких приурочені основні розвідані запаси газу, переважно утворюватимуться вертикальні і близькі до вертикальних тріщини. У випадку, коли товщина пласта є невеликою, вертикальні тріщини можуть пошкодити цементний камінь за експлуатаційною колоною, що на виснажених газових покладах сприятиме виникненню провідних каналів із газового покладу у верхні горизонти. Якщо утворена тріщина буде вертикальною, приплив газу до свердловини здійснюватиметься в одному напрямі – по тріщині, а інші об’єми присвердловинної зони пласта в радіусі тріщин будуть охоплені фільтрацією не повною мірою. Для підвищення ефективності ГРП у свердловинах на виснажених газових покладах запропоновано створювати горизонтальну тріщину у невеликих за товщиною пластах або кілька вертикальних тріщин у пластах великої товщини шляхом попередньої гідропіскоструминної перфорації (ГПП) або газогідропіскоструминної перфорації (ГГПП). При попередньому створенні горизонтальних каналів у привибійній зоні насосно-компресорні труби (НКТ) з перфоратором поступово повертають на певний кут, а при створенні вертикальних каналів їх поступово піднімають на певну висоту. Після створення перфораційних каналів проводять ГРП. Послідовне проведення гідропіскоструминної перфорації і ГРП дає можливість створити у привибійній зоні сітку тріщин підвищеної протяжності у заданих напрямах. З використанням відомих аналітичних залежностей визначено довжину окремих перфораційних каналів під час газогідропіскоструминної перфорації за діаметра насадок у перфораторі 4,5 і 6 мм і радіус тріщини при проведенні ГРП. Оцінено ступінь збільшення дебіту газу окремо від проведення ГГПП і ГРП від їх послідовного їх проведення