Розглянуто результати досліджень порід-колекторів складних геологічних розрізів нафтогазових родовищ південно-східної частини Передкарпатського прогину. Пластами-колекторами є тріщинуватопористі та пористі пісковики і алевроліти, які залягають серед аргілітів у вигляді прошарків потужністю від декількох сантиметрів до 10-15 м і більше. Колекторські та фізичні параметри (пористість, проникність, густина та ін.) пластів продуктивних горизонтів унаслідок різних умов нагромадження осадів, різного ступеня цементації порового простору і відсортованості уламкового матеріалу змінюються в широких межах. Встановлено, що визначення коефіцієнта пористості в умовах південно-східної частини Передкарпатського прогину за даними геофізичних досліджень свердловин є складною задачею. Це зумовлено тим, що пласти-колектори характеризують дуже широкими діапазоном значень коефіцієнтів глинистості та карбонатності. Зі збільшенням карбонатності та глинистості, коли сумарне значення цементуючої речовини за масою складає 15 %, піщана порода стає неколектором. У результаті аналізу геологогеофізичної інформації порід-колекторів даного розрізу встановлено, що для підвищення інформативності досліджень акустичного каротажу необхідно удосконалити петрофізичні моделі оцінки коефіцієнта пористості за результатами досліджень даного методу. Для вирішення поставленої задачі додатково, окрім акустичного методу, використовувались результати досліджень електричного каротажу, самочинної поляризації, гамма-каротажу, нейтронного гамма-каротажу, а також враховувались умови залягання даних порід-колекторів