В осадових товщах багатьох нафтогазоносних басейнів світу встановлено гравігенні диз’юнктивні дислокації і пов’язані з ними плікативні структури. З такими структурами пов’язані численні родовища нафти і газу. Антиклінальні підняття осадового чохла, які простягаються вздовж зони Красноріцького скиду на південному сході Дніпровсько-Донецької западини, є типовими гравігенними утвореннями. З ними пов’язані близько півтора десятка газоконденсатних родовищ. Однак, у північно-західній частині низки продуктивних структур між Євгеніївським та Борівським родовищами на ділянці довжиною майже 40 км не відкрито жодного родовища вуглеводнів. За результатами вивчення гравігенних тектонічних дислокацій зони Красноріцького скиду встановлено, що склепіння прирозломних антикліналей зміщуються в плані слідом за зміщенням самих порушень. Таке зміщення склепінь у продуктивних відкладах родовищ може становити 0,5 км і більше. Неврахування зміщення структурних планів з глибиною може бути причиною невдач пошукового буріння в зонах гравігенних дислокацій. Тому в подальшому рекомендоване буріння похило спрямованих свердловин з метою розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять. На ділянці Муратівського скиду за даними сейсморозвідки встановлено три підняття. Показано невідповідність форми піднять і форми порушень з позицій гравігенного тектогенезу. Дана рекомендація для уточнення структурних побудов. За результатами зіставлення геологічних матеріалів і космічних фотографій простежений зв’язок долини ріки Сіверський Донець з Муратівським скидом. Висловлено припущення, що гравігеннідугоподібні порушення, з яких складається цей скид, відображаються в будові річкової долини дугоподібними вигинами древніх русел. За цією ознакою нами виділено ще три прогнозні складки довжиною від 2,0 до 3,5 км. Отримані результати з прогнозування нових гравігенних структур запропоновано використати для планування сейсморозвідувальних робіт на північно-західному продовженні Муратівського скиду
Отримано 01.06.2022
Доопрацьовано 18.10.2022
Прийнято 28.11.2022
[1] Hardin F. R., Hardin G. C. Contemporaneous normal faults of Gulf Coast and their relation to flexures. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol.1961. Vol. 45. No 2. P. 238–248.
[2] Hydrocarbon habitat of Tertiary Niger delta / B. D.Evamy, J. Haremboure, P. Kamerling et al. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1978. Vol. 62. No 1. P. 1–39.
[3] Geology of natural gas in South Louisiana / W. R. Paine, S. J. Spiller, K. M. Waters et al. Natural gases of North America. AAPG, Memoir 9. Tulsa, Oklahoma. 1968. Vol. 1. P. 376–423.
[4] Shelton J. W. Role of contemporaneous faulting during basinal subsidence. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1968. Vol. 52. No 3. P. 414–419.
[5] Clark R. H., Rouse J. T. A closed system for generation and entrapment of hydrocarbons in cenozoic deltas. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1971. Vol. 55. No 8. P. 1170–1179.
[6] O’Connor M. J., Gretener P. E. Quantitative modeling of the processes of differential compaction.Bull. Canad. Petrol. Geology. 1974. Vol. 22. No 3. P. 241–268.
[7] Busch D. A. Influence of growth faulting on sedimentation and prospect evaluation. Bull. Amer. Assoc. Petrol. Geol. 1975. Vol. 59. No 2. P. 217–230.
[8] Shepard F. P. Delta front valleys bordering the Missisippi distributaries. Bull. Geol. Soc. Amer. 1955. Vol. 66. P. 1489–1498.
[9] Bruso J. M., Getz S. L., Walkice R. L. Geology will support further discoveries in Gulf of Guinea’s Golden Rectangle. Oil & Gas Journal. 2004, Feb. 16. P. 675-684.
[10] Graue K. Mud volcanoes in deepwater Nigeria. Marine and Petroleum Geology. 2000. No 17. P. 959–974.
[11] Obstanovkiosadkonakopleniya i facii. Vol 2. Iss. 1 /Podred. H. Redinga. M.: Mir, 1990. 352. [in Russian]
[12] Weber K. J. Sedimentological aspects of oil fields in the Niger delta. Geologie en mijnbouw. 1971. Vol. 50. No 3. P. 559–576.
[13] Weber K. J., Daukoru E. Petroleum geo-logy of the Niger delta.Proc. 9-th World Petrol. Congf. 1975. P. 209 – 221.
[14] Babadagly, V.A., Lazaruk, Ya.G., Kuche-ruk, E.V., Kelbas B.I. Osobennosti geologi-cheskogo stroeniyazonymelkojskladchatostiSevernogoDonbassa. Geologiyanefti i gaza. 1981. No 1. P. 34–39. [inRussian]
[15] LazarukYa.H, Kreidenkov V.H. Novyityppastokvuhlevodniv u vidkladakhkarbonuDniprovsko-Donetskoi zapadyny. MineralniresursyUkrainy. 1995. No 3–4. P. 42–46. [inUkrainian]
[16] Lebid V.P. Heodynamichnamodeltaumovynaftohazonahromadzhennia v ryftovyietaprozvytku Dniprovsko-Donetskoi zapadyny. Dopovidi Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 2000. No 6. P. 134–137. [in Ukrainian]
[17] Bartashchuk O., Suiarko V. Heodynamikaformuvanniaperekhidnoizonymizh Dniprovsko-Donetskym baseinom i Donbaskymskladchastympoiasom. Tektonichnainversiiaryftopodibnoistruktury. Heodynamika. 2021. No 2(31). P. 53–65. doi.org/10.23939/jgd2021.02.053[in Ukrainian]
[18] Atlasrodovyshchnafty i hazuUkrainy. V 6 t. Iss. 3. Skhidnyinaftohazonosnyirehion. Yu.O. Arsiriitain.; zah. red. M.M. Ivaniuty. Lviv: TsentrYevropy, 1998. 1416 p. [in Ukrainian]
[19] Tovstiuk Z.M., Yefimenko T.A. Titaren-ko O.V. Novitnia rozlomno-blokova tektonika Dniprovsko-Donetskoi zapadyny. Ukrainskyi zhurnal dystantsiinoho zonduvannia Zemli. 2014. No 2, P. 4–13. [in Ukrainian]