Розглядається проблема, пов’язана з неоднозначністю результатів комплексних геофізичних досліджень свердловин (ГДС), що відбивається у зниженні ефективності інтерпретаційних методик окремих методів і, як наслідок, у пропуску нафтогазонасичених порід-колекторів. У зв’язку з цим проведено аналіз результатів гамма-каротажу, методів самочинної поляризації, ядерно-магнітного каротажу. Отримана інформація експериментальних досліджень керну дозволила встановити причини викривлення показів радіоактивного та електричного каротажів, які значно впливають на величину інтенсивності радіоактивного та електричного полів. Також проведено обґрунтування ефективності гамма-спектрометричного методу та ядерно-магнітного резонансу. Встановлено, що у складі матриці порід неогенових відкладів наявні мінерали сульфідів, окислів, до складу яких входять залізо, мідь, алюміній, що обумовлює електронну провідність нафтогазонасичених пластів. За результатами гамма-спектрометрії у матриці вказаних вище порід визначено відмінні від кларкових вмісти урану, торію та калію, які впливають на величину природної інтенсивності радіоактивного поля насичених вуглеводнями порід. Для однозначної оцінки природи підвищеної радіоактивності порід неогенових відкладів розроблено методику визначення кларкового вмісту радіоактивних ізотопів урану, торію та калію з розрахунком їх співвідношення. Наведено результати обґрунтування застосування новітніх технологічних методів гамма-спектрометрії та ядерно-магнітного резонансу під час виділення продуктивних порід. Свердловинні дослідження методом ЯМР ефективно можна провести за допомогою АЯМК-3 – апаратури ядерно-магнітного каротажу, а гамма-спектрометрію – за допомоги апаратури СГСМ-2