Розглянуто літологічні особливості відкладів середнього девону Східносаратської структури Переддобрудзького прогину в аспекті їхнього впливу на формування порід-колекторів і резервуарів вуглеводнів. У розрізі виділено 9 літоциклів регресивної природи (е-1 – е-5; g-1 – g-4), які характеризуються двочленною будовою. Кожний літоцикл є окремим продуктивним горизонтом. Нижні частини останніх складені поровими та тріщинними породами-колекторами (вапняки, доломіти, алевроліти, пісковики), а верхні – флюїдоупорними пачками (мергелі, ангідрити). Особливості обстановок циклічного осадонагромадження спричинили просторово-вікову мінливість локалізації та морфології пасток, характер поширення порідколекторів різного типу, а постседиментаційні процеси зумовили просторову неоднорідність петрофізичних властивостей порід, що стало причиною різних перспектив окремих ділянок Східносаратського родовища. Склепінні пастки продуктивних горизонтів ейфельських відкладів тяжіють до ділянки св. 2, а живетських – до св. 1. При цьому у першому випадку найбільш перспективними є горизонти е-2 та е-3, у другому – g-2 – g-4. Часто потужніші пачки більш якісних порід-колекторів розвинені поза межами склепіння, що спричинило формування пасток літологічного типу у горизонтах е-1 та е-2. Показано, що складна структура (наявність прошарків карбонатних та теригенних порід) флюїдоупорних мергельно-сульфатних пачок може спричиняти розсіювання вуглеводнів і тим знижувати перспективи окремих горизонтів, зокрема е-2 та е-3. Встановлена неоднорідність будови продуктивних горизонтів, виклинювання окремих пачок як порових, так і тріщинних колекторів, просторова нерівномірність розвитку процесів ангідритизації та доломітизації вапняків дають підстави припускати можливість формування окремих покладів з різною гіпсометрією водонафтових контактів