Причиною аварійних ситуацій елементів бурильної колони при бурінні глибоких свердловин є виникнення і розвиток в поперечному перерізі тріщиноподібних дефектів. Узагальнені дані дефектоскопії тривало експлуатованих бурильних труб, проведеної на підприємствах бурового управління “Укрбургаз” за 2015 – 2017 роки, а також численні літературні дані свідчать, що такі дефекти утворюються на дні корозійних виразок, що виникають в процесі експлуатації під впливом робочих навантажень та бурових промивальних розчинів, зокрема і при спуско-підіймальних операціях, як на внутрішній, так і на зовнішній поверхні бурильної труби. В процесі спуско-підіймальних операцій, зазнаючи впливу розтягуючих навантажень, вони розвиваючись виходять на поверхню бурильної труби, утворюючи промивини, які зрештою призводять до руйнування труби. Використовуючи відомі аналітичні розв’язки, проведено оцінку напруженого стану в околі півеліптичної тріщини, розташованої як на зовнішній, так і на внутрішній поверхнях пустотілого циліндра, що знаходиться під дією осьового навантаження та визначено відповідні коефіцієнти інтенсивності напружень у вершині цих дефектів. Для прогнозування граничного стану бурильної труби з півеліптичною тріщиною, проведено аналіз параметрів руйнування, що відображають локальний напруженодеформований стан біля вершини тріщини. Використовуючи метод скінченних елементів, визначали напружений стан в околі вершини півеліптичної тріщини і на цій основі обчислювали характеристики механіки руйнування: J-інтеграл та коефіцієнти інтенсивності напружень. Запропоновано діаграми оцінки ризику руйнування у координатах «глибина тріщиноподібного дефекту – глибина буріння – коефіцієнт інтенсивності напружень», які дають можливість оцінити безпечну глибину як внутрішніх, так і зовнішніх півеліптичних тріщиноподібних дефектів, виявлених засобами технічного діагностування із урахуванням результатів експериментальних досліджень критичної тріщиностійкісті. Визначено допустимі розміри досліджуваних дефектів у залежності від глибини буріння