Природньо високий коефіцієнт гетерогенності пласта та тривалий період експлуатації покладів призводить до зниження ефективності більшості методів підвищення нафтовіддачі, які ґрунтуються на закачуванні витіснювальних агентів, значно збільшуючи економічні витрати. Так, наприклад, у родовищах, де основним методом підвищення нафтовіддачі є заводнення пласта, неодмінно виникають високопроникні канали, що негативно впливає на коефіцієнт вилучення нафти, рівномірності фронту витіснення і профілю приймальності свердловин. Однією із найбільш успішних технологій у боротьбі з даними відкладами є переспрямування фільтраційних потоків у пласті шляхом установлення гелевих екранів в глибинних зонах пласта. Розглядається полімерно-дисперсна система (ПДС) для глибинного відхилення фільтраційних потоків у пласті на основі модифікованих часток бентоніту. Спочатку частки бентоніту були інтеркальовані молекулами-прекурсорами, далі за допомогою реакції прищеплювальної полімеризації на гідрофільну поверхню бентонітових частинок були щеплені співполімери N-ізопропілакріламіду (NIPAM) і акрилової кислоти (AA). В роботі подаються результати досліджень фізико-хімічних властивостей, реології і стабільності отриманого колоїду. Також розглянуто вплив запропонованого складу на фактор залишкового опору на прикладі лабораторних досліджень із застосуванням кернових зразків з родовища Азері-Чираг-Гюнешлі і насипних моделей пласта. Результати експериментів зі зміни гідравлічного опору потоку при закачуванні ПДС вказали на суттєве підвищення цього параметра, що обумовлено різким зниженням проникності. Проведені на керновому матеріалі дослідження підтвердили отримані раніше результати, показавши 61% зниження проникності, супроводжуване 11% збільшенням коефіцієнта вилучення нафти. Отримані результати підтвердили ефективність запропонованого складу як потоковідхиляючого агента для підвищення нафтовидобутку